Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Боже,яка краса! Не до траічних подій би присвячувати таке, але...Господь краще знає що і коли повинно відбутися.У схожих обставинах колись написала Л.Жидкова:
Догорают зори, потухают звезды,
У спасенных рвется бренной жизни нить,
Чтобы с новой силой, чтобы в новой форме
В незакатном мире с Богом вечно жить. Комментарий автора: Дякую, Надіє за відгук і за гарний вірш. Жаль діток, що залишилися сирітками, а Наталя справді у кращому світі. Вона була сміливою, мудрою і сильною жінкою. Декілька років боролася з хворобою, було виявлено багато милості Божої, адже від часу, коли лікарі давали 2 тижні на життя, вона прожила майже 4 роки. Якщо цікаво, то можете подивитися її похорони з нашого церковного сайту: http://missionarygospelchurch.com/?p=799
Лялюк
2012-01-23 22:11:42
здається тільки вчора були всі разом збиралися на центральній сиділи співали сміялись а вже декого не буде з нами Наталки души компанії.тьоть Тоні яка так довго чекала коли ми прийдем щоб подати гарячу картоплю...роки роки що ви зробили розлуку біль смуток.....
Лялюк
2012-01-23 22:11:42
здається тільки вчора були всі разом збиралися на центральній сиділи співали сміялись а вже декого не буде з нами Наталки души компанії.тьоть Тоні яка так довго чекала коли ми прийдем щоб подати гарячу картоплю...роки роки що ви зробили розлуку біль смуток..... Комментарий автора: Як жаль, що цього вже не повернути. Але буде зустріч!
Світлана Касянчик
2014-02-11 03:32:11
Сьогодні раптово помер Наташин чоловік. Залишились дітки круглими сиротами, разом з молодою мачухою. Моляться за них.
Поэзия : ЕВАНГЕЛИЕ ОТ ИОАННА стихотворное переложение Владислава Мисюка - Владислав Мисюк Это произведение Вячеслава Семёновича Мисюка «Евангелие от Иоанна, переложенное на стихи» я публикую с разрешения брата Вячеслава – Бориса Семёновича Мисюка. Когда я прочла это произведение, то оно потрясло меня своей искренностью, какой-то трогательной наивностью и бесконечной любовью к Господу. Несколько раз я плакала, перепечатывая его на дискету, и меня не оставляла уверенность, что я делаю что-то очень важное и угодное Богу. «Рукописи не горят», - сказал булгаковский Воланд. Ещё как горят!.. Но не эта. Этой суждена жизнь, во имя Господа Иисуса Христа.
Я не знала Вячеслава при его жизни на земле, мне посчастливилось быть знакомой с его братом – талантливейшим писателем, двадцать пять лет жизни отдавшему морю, и вот что я прочла на брошюрке, подаренной Вячеславом Борису: «Брату Борису от бывшего атеиста. 11/4 - 94г». Кстати, издателем этой книжки является Предводитель Дворянского Собрания Причерноморья князь В. В. Аргутинский-Долгорукий, а напечатана она с благословения митрополита Одесского и Измаильского владыки АГАФАНГЕЛА.
Я испытываю чувство выполненного долга и огромную радость, предлагая это произведение Вам, войдите со мной в эту радость!
Светлана Капинос
